Три важливі компоненти, які допоможуть якісно жити на старості

У сучасній медицині є такий узагальнений термін як "геріатричні синдроми", які впливають на розвиток старіння. Як ми знаємо, старіння може бути фізіологічним - коли воно розвивається поступово і досягає своєї кульмінації після 80 років, а також патологічним (або передчасним), коли людина вже у 60 років відчуває численні ознаки в'янення організму.

За результатами наукового дослідження виявлено соціальні геріатричні синдроми, які прискорюють процеси старіння. Наприклад, синдром самотності, синдром соціальної ізоляції — спочатку людина менше спілкується з колишніми колегами, друзями, знайомими, навіть родичами, поступово закривається від зовнішнього світу, вже не будує жодних планів, втрачає інтерес до життя, погано себе почуває, поступово входить у стан, коли порушуються його когнітивні функції, і врешті-решт він стає залежним від сторонньої допомоги.

Існують також психічні геріатричні синдроми, що ведуть до розвитку деменції, та соматичні геріатричні синдроми, що впливають на розвиток хвороб системи кровообігу, хронічної серцевої недостатності, ризику інсультів тощо.

Усі ці геріатричні синдроми мають дуже важливий базис, при якому вони можуть не проявляти себе як патологічні — тобто передчасні. І базис цей складається із фізичного, психічного та соціального здоров'я. Тобто людина має активно рухатися, багато спілкуватися, будувати плани, продовжувати розвиватись як особистість (цікавитися новим, навчатися). Якщо всі ці три компоненти перебувають у рівновазі, то і якість життя в літньому віці — на заздрість менш активним ровесникам.