Шляхи передачі висівкового лишаю від людини до людини

Досить поширене захворювання, але найчастіше можна зустріти в місцях жаркого і вологого клімату. Найчастіше страждають люди молодої та середньої вікової категорії, досить рідко – діти та люди похилого віку.

Контактний шлях передачі патологічного шкірного процесу низький. Провокуючими агентами є надмірна пітливість, трансформація хімічного складу поту, зниження природного відлущування епідермісу. Висівкоподібний лишай зустрічається найбільш часто у людей з наявністю додаткових відхилень внутрішніх органів: захворювання ендокринної системи, хворобами легень у хронічній формі та патологією шлунково-кишкового тракту, вегетативно-судинними порушеннями, імунодефіцитами різної етіології та ін.

Пусковим механізмом появи захворювання є аліментар оральних контрацептивів, системних глюкокортикостероїдних препаратів та імунодепресантів. Допускається генетична схильність до появи патологічного процесу. У механізмі виникнення та перебігу хвороби беруть участь імунні фактори, але вони важко розшифровуються. Пацієнти, що мають висівковий лишай, не мають клітинно-опосередкованого імунодефіциту до міцеліальних антигенів malassezia spp. Локалізація висипань характерна на шкірі тулуба та верхніх кінцівок, може до процесу залучатися шкіра волосистої частини голови та статевого члена.

Переважно хворі таким лишаєм не скаржаться на дискомфорт. Інколи, однак, вони можуть відчувати свербіння.